04213, Київ, вул. Прирічна, 17Д, к. 75.

Укладання договорів на сервісне обслуговування котельного обладнання

Підписання такого договору надає Власнику ряд переваг, а саме:

–   цілодобова технічна підтримка, консультації, інструктаж;

–   оперативність виїзду спеціаліста (від 2 до 12 годин);

–   проведення робіт у неробочий час, святкові та вихідні дні;

–   планове проведення технічного обслуговування та технічного огляду від 1-ого до 12-ти разів на рік;

–   знижки на запчастини та матеріали;

–   знижки на додаткові роботи.

 

Якщо все нормально, навіщо платити зайві гроші?

Багато власників імпортних котлів сподіваються на їхню високу якість і забувають про те, що в більшості своїй вони розроблені для вищих стандартів електро- і газопостачання та майже не враховують специфічних українських реалій. Так, тиск в наших газопроводах часто опускається до 6-8 мбар замість встановлених виробником 13 мбар (багато імпортних котлів розраховано на робочий тиск газу 20 мбар). Як результат, пальники не виробляють номінальну потужність або зовсім можуть гаснути. Нестабільність і перепади (від 150 до 280 В) напруги в електромережі, коливання частоти струму, тривала робота при зниженій напрузі просто виводять з ладу електронну автоматику, а наслідки відключення електрики можуть бути ще гіршими. Погана якість теплоносія за відсутності належної водопідготовки призводить до підвищеного утворення накипу і відкладень в теплообмінниках. Ще один чинник – це довший, ніж, наприклад, в Західній Європі, опалювальний сезон і морозні зими. Специфічна для нашої країни і така практика: купувати найдорожчі котли, економлячи на їхньому обслуговуванні. В більшості своїй, імпортна опалювальна техніка з честю витримує ці випробування, не створюючи особливих проблем власникам перші 2-3 роки експлуатації, навіть, якщо проектування і монтаж виконані не зовсім якісно. Проте ринок автономного опалювання в Україні вже пережив стадію становлення, і частка котлів, що експлуатуються 5 і більше років, постійно росте, сприяючи цим підвищенню попиту на сервісне обслуговування. Сьогодні сервіс імпортних котлів обходиться українським клієнтам дорожче, ніж в Європі. Значною мірою висока ціна обслуговування пов’язана з високою вартістю запасних частин і з тим, що до нього вдається лише мала частина власників опалювальної техніки. Сервісне обслуговування в чомусь схоже на страхування, необхідність якого ми повною мірою починаємо розуміти лише після того, як відбувся страховий випадок.

Для чого потрібне сервісне обслуговування опалювального обладнання?

Побутові котли зарубіжного виробництва досить широко представлені на вітчизняному ринку; в основному це продукція відомих фірм, що добре зарекомендували себе.

Центри по їх обслуговуванню створюються переважно в структурах офіційних дистриб’юторів компаній- виробників або на базі будівельно-монтажних організацій і дилерів. У другому випадку за спеціальним договором з виробником або його генеральним дистриб’ютором кожен працівник сервісного центру зобов’язаний пройти спеціальну підготовку і отримати свідоцтво або ліцензію на право проводити ремонт і технічне обслуговування відповідного устаткування. Щоб повною мірою відповідати своїй назві, сервісний центр повинен володіти пакетом документів, підтверджуючих його право здійснювати проектно- монтажні, пусконалагоджувальні роботи, а також подальший експлуатаційний і гарантійний супровід (проведення ремонтно-профілактичних робіт) котлів.

 

До нього входять:

 

# копія ліцензії на монтажні і пусконалагоджувальні роботи на об’єктах газового господарства;

# сертифікат від виробника з дозволом проводити монтажні, пусконалагоджувальні і сервісні роботи;

# протокол атестації співробітників на знання правил техніки безпеки.

 

З одного боку, сервісний центр здійснює свою діяльність, дотримуючись вимог виробників, викладених в керівництві з експлуатації, паспортів і іншої технічної документації, а з іншої – вимог ДБНів і ДСТУ. Оскільки місцеві газові господарства, як правило, відмовляються приймати на себе відповідальність за функціонування імпортної опалювальної техніки, існує практика підписання тристороннього акту про розмежування. Відповідно до нього газопостачальна організація обслуговує газові лічильники, вітчизняне газове обладнання і внутрішньобудинкові газоходи, за винятком газопроводу від крана на підключенні до імпортного котла (водонагрівача), – за цю ділянку відповідає підприємство, що здійснює його технічне обслуговування. Димарі від газових приладів, вентиляційні канали і захисне заземлення власник повинен обслуговувати за допомогою спеціалізованих організацій, що мають ліцензії на даний вид діяльності. В цілому сервісні служби більш охоче беруться за обслуговування того обладнання, яке було придбано у них, особливо, якщо вони брали участь в проектуванні або монтажі опалювальної системи. Хоча в даний час намітилася й інша тенденція: багато сервісних центрів, навіть, якщо вони організовані в структурах генеральних дистриб’юторів виробників, беруться обслуговувати обладнання інших компаній. Для власника опалювальної техніки питання співпраці з сервісною фірмою – це ще і питання гарантії: з ним укладається угода, відповідно до якої всі роботи по заміні і ремонту обладнання, пов’язані із заводським браком, сервісна служба береться виконувати безкоштовно.

Переважно гарантійний термін починається з моменту проведення пусконалагоджувальних робіт, здійснюваних за договором, де вказуються як загальні вимоги, так і перелік робіт. Зазвичай він включає огляд приміщення на предмет відповідності вимогам ДБНів і ДСТУ, правил безпеки; контроль збірки котла відповідно до схем (гідравлічної, електричної, димовідведення); перевірку функціонування зовнішньої обв’язки котла (циркуляційних насосів, змішувачів, розширювальних баків, групи безпеки і інше), заземлення котла; вимір напруги в мережі, тиск газу в газопроводі, тяга в димарі; запуск котла, наладку роботи пальника і автоматики; інструктаж користувача. У договорі на сервісне обслуговування вказується вартість, періодичність, склад і терміни виконання регламентних робіт, а також права і обов’язки сторін. Єдиної форми даного документа немає; у кожної сервісної служби свої нюанси. Наприклад, деякі фірми беруться обслуговувати тільки котли і пальники, а не опалювальну систему в цілому. У іншому випадку, якщо на технічне обслуговування взяте обладнання виробників, від яких у сервісної організації немає ліцензії, придбання запчастин доводиться сплачувати власникові обладнання. Приймаючи на технічне обслуговування вже функціонуючу систему, сервісна служба, що не брала участь в її монтуванні, проводить оцінку стану обладнання, правильності його монтажу. За результатами складається “Акт приймання на технічне обслуговування” (ця послуга – платна). Договір на сервісне обслуговування укладається тільки після усунення виявлених недоліків.

Які послуги повинні надаватися за договором на сервісне обслуговування?

По-перше, виконавець зобов’язується щорічно проводити профілактичні огляди, перед початком і закінченням опалювального сезону.

Їх регламент може включати:

# контроль технічного стану системи;

# вимірювання напруги електроживлення і перевірку електрозахисту;

# огляд і чищення топки котла і горизонтальної частини димаря, що поставляється разом з котлом;

# контроль стану форсунки, її прочищення, при необхідності – заміну;

# наладку роботи пальника, огляд і усунення підтікань;

# контроль електродів розпалу;

# вимір тиску газу в магістралі;

# регулювання тиску в розширювальному баку, перевірку роботи циркуляційного насосу і контроль справності запобіжного клапана;

# вимірювання і регулювання параметрів роботи котла (тиск газу на вході в пальник, вміст СО, СО2 і сажі в димових газах, фактичної витрати палива і ККД котла);

# перевірку і регулювання систем безпеки котла.

По-друге, у разі незадовільного функціонування обладнання або його виходу з ладу сервісна фірма проводить ремонтні роботи. В угоді вказується термін, коли повинні прибути фахівці або буде усунена несправність. Якщо виклик необґрунтований, його оплачує замовник. По-третє, клієнт отримує консультації по правильній експлуатації обладнання. З часом з’являються і інші особливості. Наприклад, коли термін експлуатації котла сягає 2-х років, виникає необхідність промивки його теплообмінників. Така послуга під силу крупним сервісним центрам, оскільки вимагає спеціального обладнання і миючих засобів для кислотної (або лужної) промивки і подальшої нейтралізації. Якщо замовник пов’язаний з виконавцем гарантійними зобов’язаннями, то в період гарантійного терміну постачання вузлів, що вийшли з ладу, і деталей здійснюється безкоштовно, за винятком випадків їх механічного пошкодження з вини клієнта або грубих порушень правил експлуатації. Практика показує, що найуразливішими елементами побутових котлів є автоматика і регулююча арматура, реле управління і двигуни вентиляторів (проблеми з електропостачанням); періодичної заміни вимагають електроди і форсунки (їх відносять до категорії витратних матеріалів).

Із зростанням компетентності українських фахівців в питаннях конструкції імпортного котельного обладнання окремі вузли і деталі для ремонту котлів і пальників все частіше отримуються у їх безпосередніх виробників. Майже всі сервісні центри виконують і разові заявки на проведення регламентних і ремонтних робіт, але у довші терміни і за вищою ціною, ніж для тих власників опалювальної техніки, з якими укладені договори на технічне обслуговування. Проте є всі підстави для сприятливих прогнозів розвитку цього напряму: ринок систем автономного опалювання в Україні пережив стадію становлення; постійно росте частка котлів, що експлуатуються два і більше років, що сприяє підвищенню попиту на сервісне обслуговування.